Msze o godzinie 16 będą odprawiane w języku ukraińskim w rycie rzymskokatolickim.

- Żaden z ojców nie jest birytualistą, nie ma dostatecznej wiedzy ani prawa do sprawowania liturgii w obrządku wschodnim, dlatego sprawowane będą w rycie łacińskim. Na początek z pewnością zostaną odprawione w Niedzielę Palmową oraz Niedzielę Zmartwychwstania Pańskiego - informuje o. Karol Wielgosz OP, przeor klasztoru ojców dominikanów w Tarnobrzegu. - Jeżeli wytworzy się wspólnota i będzie chęć ze strony przebywających w naszym mieście Ukrainek i Ukraińców do uczestnictwa w tej Mszy, wówczas wejdzie do niedzielnego grafiku, na tak długo, jak będzie istniała taka potrzeba.

Msze św. będzie sprawował o. Janusz Andrzejewski OP, który przez ponad 20 lat pracował w Kijowie, a następnie przez kilka lat w Rosji. Doskonale zna zatem język ukraiński.

  Msze św. będą sprawowane w sanktuarium Matki Bożej Dzikowskiej w niedziele o godz. 16. Marta Woynarowska /Foto Gość

Decyzja ojców o wprowadzeniu do niedzielnego porządku Mszy w języku ukraińskim jest kolejnym wyjściem naprzeciw uchodźcom wojennym z Ukrainy i kolejną formą wsparcia, zwłaszcza w perspektywie zbliżających się Świąt Zmartwychwstania Pańskiego, będących najważniejszymi dla chrześcijan.

- Jako parafia angażujemy się w różne formy pomocy uchodźcom, zastanawialiśmy się między innymi, jak pomóc im w przeżyciu Wielkanocy i w uczestnictwie w liturgii. Tak zrodziła się myśl, by zacząć odprawiać Msze św. po ukraińsku - mówi o. Karol Wielgosz. - Według Kościelnej dyscypliny sakramentalnej każdy, jeżeli ma taką możliwość, powinien uczestniczyć w nabożeństwach w rycie, w którym wzrastał. W przypadku braku takich możliwości, wówczas jak najbardziej osoby wyznania greckokatolickiego mogą uczestniczyć w liturgii łacińskiej i przyjmować wszystkie sakramenty. Są bowiem częścią wspólnoty katolickiej.

W przypadku osób wyznania prawosławnego Kościół katolicki zgadza się, by wierni prawosławni mogli przyjąć sakrament pokuty, Eucharystii i namaszczenia chorych w ściśle określonych okolicznościach, w sposób wyjątkowy, czyli jednorazowy i pod pewnymi warunkami. Może to mieć miejsce w przypadku, gdy wierny bardzo pragnie przyjąć dany sakrament (np. w sytuacji zbliżającej się śmierci), ale ze względu na istniejącą przeszkodę fizyczną lub moralną (jeśli chodzi o sakrament pojednania lub chorych) nie może tego uczynić w swoim Kościele. Powinno się jednak zachować daleko idącą delikatność i wykluczyć, najmniejsze nawet, podejrzenie o jakąkolwiek formę prozelityzmu, przyciągania lub zachęcania wiernych prawosławnych (ale także wiernych innych Kościołów) do przystępowania do sakramentów w Kościele katolickim.

«Жоден з наших ченців не є біритуалістом і не має достатньо знань і права відправляти літургію в східному обряді, тому богослужіння відправлятимуться в латинському обряді. Спочатку такі богослужіння точно відбудуться у Вербну Неділю та в Неділю Воскресіння Христового», ‒ повідомляє настоятель монастиря домініканців в Тарнобжегу о. Кароль Вєльгош, ‒ Якщо сформується спільнота і українці, які перебувають в нашому місті, виявлять бажання брати участь в таких месах, тоді такі богослужіння будуть включені до тижневого графіку і відбуватимуться так довго, поки існуватиме така необхідність.

Святі меси відправлятиме о. Януш Анджеєвський, який понад 20 років працював у Києві, а потім, протягом декількох років - в Росії. Він досконало володіє українською мовою».

Рішення домініканців організувати недільні богослужіння українською мовою є ще одним кроком назустріч біженцям з України і ще однією формою їхньої підтримки, особливо в світлі прийдешніх Свят Воскресіння Христового, які є найважливішими для християн.

«Як парафія, ми включаємося у різні форми допомоги біженцям і, зокрема, задаємося питанням, як допомогти їм відсвяткувати Великдень і взяти участь у богослужінні. Так народилася ідея відправляти меси українською мовою, - розповідає о. Кароль Вєльгош, - Згідно з церковним вченням про Святі таїнства, кожен, якщо в нього є така можливість, повинен брати участь в богослужінні, в тому обряді, в якому його виховали. Наприклад, у випадку відсутності такої можливості, віряни греко-католицького віросповідання беззаперечно можуть брати участь в латинській літургії і приймати всі святі таїнства, оскільки вони є частиною католицької спільноти.

У випадку вірян православного віросповідання, Католицька церква погоджується, що православні християни можуть прийняти таїнство сповіді, Євхаристії і помазання хворого лише в крайніх і виняткових випадках, одноразово, і за певних обставин. Це може статися у випадку, коли вірянин дуже прагне прийняти конкретне таїнство (наприклад, у небезпеці смерті), але з огляду на фізичні або моральні перешкоди (якщо йдеться про таїнство сповіді чи елеопомазання) не може цього вчинити у своїй Церкві. Однак, при цьому слід дотримуватися далекоглядної делікатності і виключити навіть найменшу підозру у будь-якій формі прозелітизму, примусу чи заохочення православних вірян (а також вірян інших Церков) до прийняття таїнств в католицькій Церкві.